Маленька хитрість, яка допоможе заохотити дитину до читання книг та прискорить її розвиток
Зовсім недавно читав з-під палиці шкільну програму. Зараз читає книги по 200-300 сторінок. Як це змінило дитини. Яка ж велика трагедія була для нашого тата, що Міша в 8 років не хотів читати, у кожного свої таргани. Він примушував його, давав свої улюблені книги з дитинства, мотивував сюрпризами. Але все марно. При будь-якій можливості дитина уникав зустріч з книгою.
– Почекай, кажу, він у нас ще так буде читати, не зможеш відірвати. Трохи часу. Йому потрібно дорости до книг. Тому ми обрали тактику без тиску. Потрібно зробити так, щоб дитина сам захотів взяти книгу в руки. Наша різнокаліберна бібліотека: книги для дітей 2-9 років.
На новорічних канікулах ми вирішили подивитися фільми про Гаррі Поттера. Я їх раніше не дивилася, чоловік теж. З цього моменту почалася в нашій родині “поттероманія” – діти з нетерпінням чекали, коли ж ми подивимося чергову серію. Після заключної серії, Міша все також марив цією казкою. Розповідав нам історії з фільму і попросив на день народження в подарунок Lego Harry Potter.
Ну ось і час настав для книг – вирішила я. І купила йому саму яскраву і цікаву книгу про юного чарівника. Міша без ентузіазму відкрив книгу, спробував прочитати сторінку. І не пішло – відклав. Текст дійсно на порядок складніше, ніж шкільна програма для 2 класу.
Барвисті ілюстрації книг – гортайте вправо. Ми не дозволили йому заглядати в ілюстрації вперед. Дивитися можна тільки тоді, коли дійдеш до неї при читанні. День, другий, Міша зі скрипом починав читати(книжку поклали на видне місце, щоб муляла очі). А потім понеслося. Першу частину він спромігся за два тижні, другу – 10 днів. А третю зараз на канікулах прочитав за три дні.
Четвертої частини цієї серії у мене не було(ціна кусюча у книг, в районі 1500 рублів). Я запропонувала синові свій рідер. Ми завантажили електронну версію. І тепер він читає книгу абсолютно без ілюстрацій. У проміжку між покупками книг про Гаррі Поттера, Мишко читав художні із домашньої бібліотеки. Вже без нагадувань і прохань, а сам з інтересом підходив і вибирав для себе книгу.
Які зміни відбулися в дитині, коли він почав інтенсивно читати?
- Мова. Стала більш різноманітною та багатою.
- Навчання. Стала даватися легше, ніж раніше. Суджу по часу, який йде на хатню роботу. З української – стала більш грамотно писати.
- Дитина подорослішала. Почала міркувати більш розгорнуто. Цікавиться багатьма питаннями, темами. Погляд порозумнішав.
Коли Міша закінчить книгу, ми хочемо дістати радянські книги нашого дитинства з чоловіком (лежать кілька великих коробок у нас, чекають своєї години). Після того як Міша захопився книгами, ми помітили, що його зацікавленість читанням перейшла на інші літературні твори. Не обмежуючись тільки серією про Гаррі Поттера, він став самостійно підходити до нашої книжкової полиці і вибирати книги на свій розсуд. Це були не лише дитячі книжки, але й твори з нашого дитинства, які ми зберігали для кращих часів. Тепер у нього з’явилося бажання досліджувати нові світи через літературу.
Дивно, але з кожною новою книгою Міша ставав більш уважним і зосередженим на деталях. Його розуміння змісту ставало глибшим, він став помічати відтінки значень, які раніше не помічав. Це позначилося і на його поведінці – він став більш терплячим і вмотивованим доводити розпочату справу до кінця.
Великим поштовхом для його саморозвитку стала можливість самостійно обирати, що читати. Ми не примушували його читати обов’язково класичну літературу або шкільну програму. Навпаки, ми давали йому свободу вибору. І це стало важливим моментом. Коли дитина має змогу сама приймати рішення, вона не відчуває тиску, а насолоджується процесом.
Ось кілька принципів, які допомогли нам у цьому процесі:
- Не змушуйте дитину читати. Це лише створює опір.
- Дайте дитині вибір. Нехай вона обирає ті книги, які викликають у неї цікавість.
- Читайте разом. Обговорюйте книги, діліться враженнями, читайте вголос.
- Покажіть приклад. Діти часто наслідують батьків, тому якщо ви самі читаєте, це мотивує і їх.
- Зробіть читання частиною гри або ритуалу. Наприклад, можна розігрувати сцени з книг або робити домашній театр.
Завдяки цьому підходу ми змогли не лише заохотити дитину до читання, але й створити атмосферу, в якій книги стали не лише джерелом знань, але й задоволення. Міша сам відчув, як цікаво можна проводити час за книгою, відкриваючи нові горизонти. Зараз ми плануємо продовжити наш літературний марафон. І, можливо, наступним кроком стане залучення до класики – хочемо познайомити Мішу з творами, які захоплювали нас у дитинстві. Сподіваємося, що цей маленький трюк із свободою вибору допоможе багатьом іншим батькам зробити своїх дітей справжніми поціновувачами літератури.